|
|
Музей "Кирилівська церква - пам
 |
Адреса: | вул. О.Телиги, 12 |
Телефон: |
(044) 468-11-26, 417-22-68 |
Сайт: |
nzsk.org.ua |
Час роботи: |
Працює з 10.00-18.00, п |
|
Кирилівська церква була побудована в середині XII століття на далекій окраїні древнього Києва - Дорогожичах. Звідси засновник церкви чернігівський князь Всеволод Ольгович в 1139 році взяв штурмом Київ у ході міжусобної боротьби за великий київський престол.
Для представників династії Ольговичей храм служив заміською резиденцією й фамільною усипальницею. В 1194 році тут був похований київський князь Святослав - герой давньоруської поеми "Слово о полку Ігоревім". За час свого існування Кирилівська церква знала періоди запустіння, ремонти, поновлення. В 1748-1760 рр. тут за участі відомого українського зодчого І. Григоровича-Барського були побудовані кам'яні монастирські будинки, від яких до наших днів збереглася лише частина огорожі з кутовою башточкою. Після перебудов XVII-XVIII ст. древня Кирилівська церква одержала сучасний зовнішній вигляд з характерними рисами українського бароко. В 60-і роки XIX століття Кирилівська церква стає в центрі уваги громадськості: під штукатуркою XVIII століття на її стінах були виявлені фрескові розписи XII століття. В 1881-1884 рр. під керівництвом професора А. Прахова в храмі проводяться величезні роботи з розчищення фресок і поновлення стінопису. У них брали участь викладачі й учні Київської малювальної школи - Н. Мурашко, И. Селезньов, Н. Пимоненко, X. Платонов, I. Їжакевич, С. Гайдук, Ф. Зозулін та інші.
В 1884 році тут працював Михайло Врубель. На вимогу церкви відкриті древні фрески були знову переписані олійними фарбами. Тоді ж були встановлені мармурові парапети хор і іконостас. У травні 1929 року Кирилівська церква була оголошена Державним історико-культурним музеєм-заповідником. Тут розгорнулися дослідницькі роботи, перервані Великою Вітчизняною війною. У післявоєнний час у храмі проводилися масштабні протиаварійні роботи зі зміцнення стін і фундаментів, що деформувалися через руйнування древніх підземних ходів. Тільки після цього були продовжені архітектурно-археологічні дослідження, розчищення й реставрація живопису. Музей знову відкрив свої двері для відвідування. Архітектура Кирилівської церкви добре збереглася з XII століття. Серед масляного розпису, виконаного під час реставрації в XIX столітті, особливе місце займають роботи відомого російського художника Михайла Врубеля, у яких виявився його могутній талант монументаліста й новатора-колориста. Один з найдужчих його добутків у храмі - "Сходження святого духу". У зображеннях апостолів художник з надзвичайною силою передав складність людських почуттів, створив галерею портретів із глибокою психологічною характеристикою. Тут же на хорах М. Врубелем виконані "Ангели з лабарами", напівфігура Христа, голови пророків Мойсея й Соломона. У ніші нартекса художник написав "Надгробний плач". Побудована на контрасті плавних рухів трьох скорботно зігнутих ангелів і нерухомості тіла Христа, на сполученні холодного зеленувато-сірого й напружених охристих тонів, ця сцена разюче передає глибину людського горя.
Для мармурового іконостасу, виконаного за ескізами А. Прахова, М. Врубель написав у Венеції ікони "Афанасій", "Богоматір", "Христос" і "Кирило". У бездонних очах цієї тендітної молодої жінки, одягненої в дорогі тканини, стільки страждань. Древня архітектура Кирилівської церкви і її чудові настінні розписи роблять цей пам'ятник одним з найцінніших і найцікавіших музеїв країни.
Музеї
|
|
|