+38 044 451 61 71
+38 067 463 46 03
tour2kiev.com
info@tour2kiev.com

00-00-0000 00 : 00(GMT+2)

 

 

Оплата он-лайн

Економіка України



Економіка України
 

Україна — індустріально-аграрна країна зі складним комплексом галузей важкої, харчової, легкої пром-сті і багатогалузевим с.г. Осн. галузі пром-сті: машинобудування, хімічна, нафтохімічна, гірничодобувна, металургія, а також літакобудування та космічна галузь.


 



 

Народно-господарський комплекс країни включає такі види промисловості як важке машинобудування, чорна та кольорова металургія, суднобудування, виробництво автобусів, легкових та вантажних автомобілів, тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, тепловозів, верстатів, турбін, авіаційних двигунів та літаків, обладнання для електростанцій, нафто-газової та хімічної промисловості тощо. Крім того, Україна є потужним виробником електроенергії.

Ряд галузей економіки України вирізняє високий технологічний рівень розвитку. Налагоджено виробництво ракетоносіїв, супутників та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником військової техніки — танків, військово-транспортних літаків, зенітно-ракетних комплексів, оптичного обладнання.

Лiтаки типу «АН», лiхтеровози, крокуючi екскаватори, точнi верстати, електрозварювальнi прилади виготовляються за новітніми технологіями й відповідають найвищим світовим стандартам.

Україна — транзитна держава через яку проходить 5 з 10 міжнародних транспортних коридорів Європи. Розвинені всі сучасні види транспорту. — залізничний, автомобільний, річковий, морський, трубопровідний та повітряний. Головні морські порти: Одеса, Іллічівськ, Херсон, Ізмаїл, Маріуполь, Керч. Осн. водна артерія — Дніпро, судноплавні також Десна, Прип'ять, Дністер, Дунай. Летовища — в усіх обласних центрах, в багатьох з них і столиці Києві — міжнародні. Серед інших, діють нові авіакомпанії («Міжнародні українські авіалінії», «Кийавіа», «Аеросвіт» і інш.)

 Загальна характеристика господарства України

Україна — розвинена індустріально-аграрна країна зі складним комплексом галузей важкої, харчової, легкої пром-сті і багатогалузевим с.г. Осн. галузі пром-сті: машинобудування, хімічна, нафтохімічна, гірничодобувна, металургія, а також літакобудування та космічна галузь. У. — транзитна держава через яку проходить 5 з 10 міжнародних транспортних коридорів Європи. Розвинені всі сучасні види транспорту. — залізничний, автомобільний, річковий, морський, трубопровідний та повітряний. Головні морські порти: Одеса, Іллічівськ, Херсон, Ізмаїл, Маріуполь, Керч. Осн. водна артерія — Дніпро, судноплавні також Десна, Прип'ять, Дністер, Дунай. Летовища — в усіх обласних центрах, в багатьох з них і столиці Києві — міжнародні. Серед інших, діють нові авіакомпанії («Міжнародні українські авіалінії», «Кийавіа», «Аеросвіт» і інш.).

Макроекономічна інформація по Україні за різними джерелами має певні відмінності, що, імовірно, пов'язано з різними методиками оцінки показників та перехідним процесом в самій країні.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 42 млрд Темп зростання ВВП — (-1,7 %). ВВП на душу населення — $ 837. Прямі іноземні інвестиції — $ 336 млн Імпорт (нафта, природний газ, автомобілі, текстиль, одяг, ліс і папір) — $ 36 млрд (г.ч. Росія — 48 %; країни ЄС — 22 %). Експорт (метали, машини і сільгосппродукти) — $ 34 млрд (г.ч. Росія — 23 %; країни ЄС — 16 %).

За даними [Звіту Програми Розвитку ООН (2003)]: номінальний ВВП України (1990…1995 — млрд крб., 1996…2001 — млн грн): 1990 — 167; 1995 — 5 451 642; 1996 — 81 519; 1997 — 93 365; 1998 — 102 593; 1999 — 130 442; 2000 — 170 070; 2001 — 201 927. Темп зростання ВВП (%): 1995 — (-12,2); 1996 — (-10,0); 1997 — (-3,0); 1998 — (-1,9); 1999 — (-0,2); 2000 — (5,9); 2001 — (9,1). ВВП на душу населення у 2001 р. $ 760. Прямі закордонні інвестиції — $ 4,4 млрд (2001). Імпорт — (-54,4 % ВВП). Експорт — 56,1 (% ВВП). Структура виробництва у 2001 (% додаткової вартості): промисловість — 35,0; сільське господарство — 16,6. Рівень інфляції — 6,1 % (2001).

Макроекономічна інформація

Макроекономічна інформація по Україні за різними джерелами має певні відмінності, що, імовірно, пов'язано з різними методиками оцінки показників та перехідним процесом в самій країні.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 42 млрд Темп зростання ВВП — (-1,7 %). ВВП на душу населення — $ 837. Прямі закордонні інвестиції — $ 336 млн Імпорт (нафта, природний газ, автомобілі, текстиль, одяг, ліс і папір) — $ 36 млрд (г.ч. Росія — 48 %; країни ЄС — 22 %). Експорт (метали, машини і сільгосппродукти) — $ 34 млрд (г.ч. Росія — 23 %; країни ЄС — 16 %).

За даними [Звіту Програми Розвитку ООН (2003)]: номінальний ВВП України (1990…1995 — млрд крб., 1996…2001 — млн грн): 1990 — 167; 1995 — 5 451 642; 1996 — 81 519; 1997 — 93 365; 1998 — 102 593; 1999 — 130 442; 2000 — 170 070; 2001 — 201 927. Темп зростання ВВП (%): 1995 — (-12,2); 1996 — (-10,0); 1997 — (-3,0); 1998 — (-1,9); 1999 — (-0,2); 2000 — (5,9); 2001 — (9,1). ВВП на душу населення у 2001 р. $ 760. Прямі іноземні інвестиції — $ 4,4 млрд (2001). Імпорт — (-54,4 % ВВП). Експорт — 56,1 (% ВВП). Структура виробництва у 2001 (% додаткової вартості): промисловість — 35,0; сільське господарство — 16,6. Рівень інфляції — 6,1 % (2001).

За даними [Mining Annual Review 2002] ВВП в Україні за 2001 р. виріс на 9 %, що корелює з даними ООН.

Історія економіки України

Розквіт Київської України-Руси у 9-11 ст. обумовлений г.ч. її вигідним географічним положення на перехресті торгових шляхів і зв'язками з країнами Західної Європи, Півночі і Півдня. У 12 ст., після перекриття кочовиками торгового шляху по Дніпру «з варяг в греки», стався розпад Київської Русі на незалежні князівства. Виснажена міжусобицями, нападами половців, монголо-татар, поляків і литовців, вони стали околичними землями інших, більш могутніх держав. Зруйнована економіка була відновлена лише у 15-16 ст. як частина аграрного господарства Польського королівства, а потім польсько-литовської Речі Посполитої. Після інтеграції з Російською імперією у 17-18 ст. Україна стала головною житницею Росії. У кінці 19 ст. Донецький басейн (Донбас) перетворився в головний гірничодобувний і металургійний центр України, а Одеса стала її головним морським портом. При радянській владі Україна зберегла статус розвиненого аграрного і гірничодобувного регіону. Крім того, розвинулася обробна промисловість, транспорт і сфера послуг. Незважаючи на значне руйнування під час Другої світової війни, Україна залишилася однією з найбільш розвинених республік СРСР. Згідно із західними оцінками, національний прибуток України на душу населення в 1970-х роках був вищим, ніж в Італії. У кінці 1970-х років зростання припинилося, в 1980-х роках почався спад, а після 1990 вибухнула економічна криза. Зниження національного прибутку становило 11-15 % на рік в 1991—1994; у 1995 валовий національний продукт становив 2400 дол. на душу населення. Результатом гіперінфляції стало майже повне руйнування в 1993—1994 економіки країни, до 1997 інфляцію вдалося припинити, але середньомісячний прибуток громадян становив 90 дол. У 1997 чисельність трудових ресурсів становила 22,6 млн чол. У галузевій структурі зайнятості переважає сфера послуг — 49 %. У промисловості і будівництві зайнято 30 %, в сільському, лісовому і рибному господарстві — 21 %. Загальне число безробітних в 1998—1999 досягло 2 млн чол. У пошуках роботи до 7 млн чол. покинули країну (т.зв. «четверта хвиля» трудової еміграції).

У період існування СРСР економіка України була підлегла диктату Держплану СРСР, який спільно з українським Держпланом розробляв п'ятирічні плани її розвитку як інтегральної частини радянської економіки. Українські підприємства були підлеглі союзним міністерствам у Москві або республіканським міністерствам у Києві. Після 1991 підприємства, незважаючи на приналежність, що збереглася формально до державної власності, потрапили під контроль своїх директорів. До 1996 біля 6 тис. середніх і великих підприємств стали акціонерними товариствами, а до 1998 було приватизовано 45 тис. невеликих підприємств і майже 99 % магазинів роздрібної торгівлі, підприємств торгівлі і сфери послуг.

Основні економічні райони

В Україні виділяють три економічних райони: Донецько-Придніпровський, Центрально-Західний і Південний. У першому зосереджені підприємства гірничодобувної, металургійної, хімічної і важкої промисловості. У другому — обробна, легка і харчова промисловість. У Південному районі переважають суднобудування, портове господарство й індустрія відпочинку. Повсюдно сприятливі умови для сільського господарства. Західні і центральні області України спеціалізуються на технічних і харчових культурах (цукровий буряк, хміль, кукурудза, картопля), в південній Україні переважає зернове господарство і садівництво, біля великих міст розвинене овочівництво.

Великі металургійні заводи споруджені в Запоріжжі, Маріуполі, Дніпропетровську, Донецьку, нафтопереробні заводи є в Херсоні, Одесі, Дрогобичі, Кременчуці, Лисичанську. На Донбасі і в Придніпров'ї розвинена хімічна промисловість, яка продукує соду, сірчану кислоту, добрива, синтетичні смоли, пластмаси, волокна, шини і різні хімікати. Україна виробляє також обладнання для важкої промисловості, енергетики (електромотори, турбіни, потужні трансформатори), залізничного транспорту (локомотиви, вантажні вагони), гірничодобувної промисловості (екскаватори, бульдозери, вугільні комбайни), автотранспорту (вантажні машини, автобуси, легкові автомобілі), цивільної авіації (пасажирські літаки, авіаційні двигуни) і сільського господарства (трактори, сільгосптехніка). Крім того, виготовляється широкий спектр побутової, а також комп'ютерної техніки. Космічні технології і озброєння — важливий напрям розвитку машинобудування України. Військово-промисловий комплекс на початку 1990-х років давав біля 1/4 обсягу промислового виробництва України. Промисловість будівельних матеріалів виробляє цемент (5 млн т в 1997), залізобетонні конструкції, ізоляційні, облицювальні і стінові матеріали, асбесто-цементні вироби і шифер, силікатне скло, кераміку і фаянс. За період з 1918—1980 біля 62 % всіх капіталовкладень було направлено в будівництво.

Землеробство та скотарство

Землеробство і скотарство — традиційний вид занять населення країни з часів Трипілля (4-2 тис. р. до н. е.). Сприятливі кліматичні умови і ґрунти України забезпечують відносно високу врожайність. У 1985 УРСР дала 46 % всієї пшениці, 56 % кукурудзи, 60 % цукрових буряків, 50 % соняшника в СРСР. Виробництво яловичини становило 24 % від загальносоюзного. У подальші роки сільськогосподарське виробництво України стало знижуватися: в 1991 (1997) Україна виробила 38,7 (35,4) млн т зерна, 36,3 (17,5) млн т цукрового буряка, 4,1 (1,9) млн т м'яса і 22,7 (13,7) млн т молока. Скорочення виробництва пов'язане з дезорганізацією господарства, скороченням ринку збуту сільськогосподарської продукції і зростанням конкуренції з боку зарубіжних товаровиробників. У 1976 улов риби в Україні становив 1,1 млн т (12 % від загальносоюзного), в 1991 — 816 тис. т. 1890-х роках 18 % території України було покрито лісами. Знищення лісів протягом двох світових воєн, хижацька експлуатація в царський час і при Габсбургах, але особливо при радянському режимі, привели до скорочення площі лісів до 13 % на початку 1990-х років. У 1991 (1997) було вироблено 8 (5) млн кубометрів лісоматеріалів, 353 (88) тис. т паперу, 463 тис. т картону.

Приватизація сільгоспугідь стала однією з головних цілей, поставлених Українською державою після 1991. Перешкоди на шляху приватизації землі вельми значні: сільське населення (в основному жінки), що постаріло, недостача капіталу у селянства, відсутність допомоги держави. До січня 1998 на Україні було майже 36 тис. приватних селянських господарств і 8 тис. великих колективних господарств.

Енергетичні ресурси

Україна має значні запаси кам'яного вугілля (Донецький і Волинський басейни) і бурого вугілля (Дніпровський басейн); невеликі родовища нафти і природного газу розташовані в Прикарпатті і на північному сході республіки. Ці енергетичні ресурси використовуються на великих ТЕС, (Вуглегірська, Криворізька, Бурштинська, Змієвська, Курахівська і інш.). На Дніпрі побудований каскад ГЕС (Каховська, Дніпровська, Канівська, Київська і інш.). Понад 30 % електроенергії в Україні дають АЕС (Рівненська, Запорізька, Південно-Українська і інш.). Власні паливні ресурси забезпечують лише 58 % потреб України, інша їх імпортується (г.ч. з Росії і Туркменістану). У 2001 р. структура споживання електроенергії та палива: 135,8 млрд кВт·год. Вугілля та продукти його переробки — 64,2 млн т; природний газ — 65,8 млрд куб.м; нафта і газовий конденсат — 16,9 млн т.


Електроенергетика

Електроенергетика — базова галузь економіки України. Вона одна з найстарших у країні. Виробництво електроенергії ґрунтується на спалюванні вугілля, мазуту, природного газу, використанні атомної енергії, енергії рік. В 1999 р. вироблено 172,1 млрд. кВт·год, 2000 р. — 171 млрд. кВт·год електроенергії. Більшу її частину (49,6 %) виробляють ТЕС, АЕС виробляють 42 %, ГЕС — близько 8,4 %. Найбільші ТЕС розташовані в Донбасі (Вуглегірська, Старобешівська, Міронівська, Курахівська й ін.), Придніпровській (Придніпровська, Криворізька), у Харківській (Зміївська), Київській (Трипільська), та Івано-Франківській (Бурштинська) областях, у Запоріжжі, Мелітополі, Одесі й ін. Більшість цих електростанцій виробляє й тепло (ТЕЦ). У розвитку гідроенергетики особливе значення має каскад ГЕС на Дніпру: Дніпрогес, Каховська, Дніпродзержинська, Кременчуцька, Київська, Канівська. Побудовані ГЕС на Південному Бузі (Дністровська), Росі, у Закарпатській області (Теребле-Ріцька). В останні десятиріччя швидкими темпами розвивалася атомна енергетика. Працюють Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька, Запорізька АЕС. Південні райони країни значно гірше забезпечені електроенергією власного виробництва, ніж Донбас, Придніпров'я, центр країни. Станом на 2006 рік технічне становище електроенергетики незадовільне: необхідна модернізація встаткування та впровадження нових ресурсосберігаючих технологій, розробка альтернативних джерел електроенергії (сонячні, вітряні, геотермальні електростанції).

Подписаться на рассылку
Пошук по сайту
Путівник
Магазини
Статті та Новини
Планування туру
Партнеры проекта

E-mail рассылка и электронный маркетинг. UniSender — это веб-сервис для организации массовой персонализированной рассылки для своих клиентов и подписчиков.


Путешествия в мир йоги. Cоветы от VEDA-tour
Подписаться письмом

info@tour2kiev.com
tel.:  +38044 451 61 71 +380 67 463 46 03

Аеропорти Фунікулер Будинок Уряду Прогулянки по Дніпру Будинок з Химерами Сувеніри

Главная Економіка України ☎044 451-61-71 Економіка України
© 2007 Tour2Kiev.com
Проект РА1 ART-ROYAL
Статьи