Національний музей історії України бере свій початок у 1899 році від експозиції археологічної виставки у Міському музеї старовини та мистецтва.
Офіційне відкриття музею відбулося в 1904 році. У музейну експозицію увійшли колекції з розкопок які належали засновникам музею та багатьом відомим археологам того часу. Спочатку він існував тільки на кошти меценатів, і лише в 1909 році йому була виділена державна щорічна субсидія.
У 1935 році музей змінив своє місце розташування - його перемістили в музейне містечко на території Києво-Печерської лаври.
Під час Другої Світової війни музейна колекція була вивезена до Уфи, а в 1944 році музейні експонати повернулися назад до Києва - музей розмістили на Старокиївській горі в приміщенні колишньої художньо школи. У цьому будинку він знаходиться і до цього дня.
У музеї зберігаються унікальні археологічні, етнографічні та нумізматичні колекції, твори живопису та скульптури, стародруки і безліч інших експонатів. Перед будівлею музею розташовані залишки фундаменту Десятинної (Успіння Пресвятої Богородиці) церкви.
Національний музей історії України - один з найбільш відвідуваних музеїв Києва. Його сміливо можна назвати не просто музеєм, а воістину народним надбанням українців. Доля цілої країни представлена в широкій експозиції музею, під час знайомства з якою можна простежити весь шлях становлення Української держави.
Сьогодні в Музеї історії відкрито понад 15 різних експозицій, які розповідають про різні етапи в житті України. Деякі з експозицій унікальні, деякі з них з'явилися після здобуття Україною незалежності.
Про давню історію української держави можна дізнатися з експозиції «Східні слов'яни та Київська Русь». Про те, як цивілізація поступово приходила до України - познайомившись з експозицією епохи Античності.
Серед традиційних для музеїв подібного типу експонатів можна виявити і досить цікаві. У музеї історії України можна знайти ціле зібрання унікальних предметів, що відносяться до однієї особи - Сержу Лифарю. Серж Лифар - геніальний український танцюрист XX століття, якого шанувальники і знавці балету, називали «Богом танцю» і ставили в один ряд з не менш видатним Ніжинським.
