На південно-заході від Києва, у мальовничому містечку за назвою Пірогово перебуває Музей народної архітектури, мистецтва й побуту, розташований на великій території в 150 гектарів. У цьому музеї-селі зібрана унікальна колекція народного мистецтва з усією України. Гості музею мають можливість не тільки побачити коштовні експонати колекції, але також відвідати магазини народних промислів і спробувати страви традиційної української кухні у ресторані. Музей був заснований наприкінці 60-х років, але відкрився для відвідувань лише десятиліття потому. Перші гості відвідали дивне село в 1976 році. За тридцять років свого існування музей зібрав багату колекцію експонатів, що включає більше 200 будівель, деякі з яких були зібрані з різних частин України. Багато хто в точності відтворює традиційні будови. Музей пишається також вражаючою колекцією етнографічних експонатів, що нараховує більше 40 000 предметів і включає традиційні костюми, тканини, вишивку, килими, кераміку, вироби з металу, дерева й скла, музичні інструменти, живопис, домашнє начиння. Важливо відзначити, що ці експонати представлені не в сучасних виставкових залах, а в селянських будівлях, тому глядачі одержують можливість своїми очима побачити, як жили люди вік або два тому. Експозиція музею поділена на дві частини: в одній представлена архітектура й побут дореволюційного українського села, а в другий - постреволюційне. У першій частині представлені культура й історія шести важливих областей: Середнього Дніпра (Наддніпрянщина), Полтава (Полтавщина), Слобідська Україна (Слободщина), Полісся, Поділ, Карпатьє й Південна Україна. Експозиція включає також традиційні будинки з усім необхідним начинням, будівлями, а також типові для регіону рослини й дерева. Революції першої половини XX століття й твердження нового Радянського правительства призвели до радикальних змін в укладі сільського життя, що формувався протягом багатьох століть. При Радянській владі деякі багатовікові традиції були загублені або кардинально змінені, а деякі, навпаки, дбайливо зберігалися. Більше того, новий соціальний уклад сприяв активному впровадженню нових інструментів, будівельних матеріалів і технічних методик. У радянський час Музей народної архітектури й побуту розташовувався на території в 13 гектарів, на якій були представлені хати й будівлі 60-х і 70-х років XX століття, розташовані відповідно до етнографічних і історичних принципів. Архітектурну й пейзажну панораму доповнюють дерев'яні церкви. Найстарша з них - Наддніпрянська церква, яку датують 1742 роком. Композиційним центром ансамблю є група вітряних млинів на вершині пагорбу. Улітку й восени в музеї проводяться свята народних промислів: ковалі, гончарі, ткачі й інші майстри демонструють свої вміння й створюють твору мистецтва прямо на очах у публіки. По неділях у музеї проводяться концерти українських фольклорних колективів.
