|
|
Національний художній музей України
 |
Адреса: | вул. Грушевського, 6 |
Телефон: |
(044) 278-13-57, 278-74-54 |
Сайт: |
namu.kiev.ua |
Час роботи: |
Ср, Чт, Нд 10.00-17.00; Пт 12.00-19.00; Сб-11 |
|
100 років тому, коли почав свою історію Національний художній музей України (тоді він мав назву "Міський музей антикваріату й мистецтв"), поняття "українське професійне образотворче мистецтво" фактично не існувало, хоч Україна завжди була відома прекрасним народно-декоративним, етнографічним мистецтвом.
Творці музейної колекції: його перший директор, історик Микола Біляшівський і його соратники - мистецтвознавці Данило Щербаковський, Федір Ернст обрали собі метою спростувати це упередження. Вони визначили "склад" провідних представників української образотворчої культури. На думку цих наукових діячів, до їхнього числа належали ті, хто народився й працював в Україні, і ті художники, що волею доль виявилися поза батьківщиною. Українське мистецтво, вважали вони, збагачували й ті іноземці, які творили на українській землі. Саме ці принципи були взяті ними за основу їхньої збірної діяльності.
Тому в музеї знадходилися добутки Т. Шевченка й І. Рєпіна, В. Боровиковського й В. Тропініна, Н. Пимоненка й М. Врубеля, Н. Ге й Г. Нарбута, А. Мурашко й В. Кричевського... Збирачі досягали й глибини століть: іконопису середніх століть, монументальних портретів козацьких часів військових старшин, церковних ієрархів-просвітителів, дотепно-іронічних картинок "Козак Мамай". Географія надходжень була досить широкою - від Галичини до Чернігівщини. Пошук вівся в Москві й Санкт-Петербурзі. Зав'язувалася переписка з художниками діаспори з Європи й Америки. І хоча така діяльність була припинена в часи сталінських репресій, а тодішня колекція музею була загнана в "спецхран", традиція засновників дотепер жива й плідна. І зараз музей поповнюється по заповіданій ними шкалі цінностей: у музейних зборах з'явилася унікальна ікона-рельєф "Св.Георгій у житії" XII ст., добуток засновника світового абстракціонізму, вихідця з України К. Малевича, шедевр українського рококо XVIII ст., ікона "Великомучениці", графіка всесвітньо відомого українця із США Я. Гніздовського.
Тепер у музеї зберігається кілька десятків тисяч експонатів. 1990-і роки - перше десятиліття незалежності України - час активного виходу музею на світовий рівень. Уперше в історії музею його колекція демонструвалася у відомих музеях Канади, Франції, Данії, Хорватії. Вона відкривала світові високорозвинену культуру країни з тисячолітньою історією.
Внаслідок цих показів ряд раніше невідомих художників потрапили в розряд світової еліти. Прикладом вважають одного з найбільших сценографів XX ст. - А. Петрицького, В. Єрмілова трактують зараз як найбільш лаконічного конструктивіста 20-х років, а 0. Богомазов прилічений до першої трійки художників-футуристів Європи. На тих виставках відкрився також і український аспект уже визнаних світом художників, яких раніше вважали росіянами - О. Екстер, А. Архіпенко, Д. Бурлюка. Переконання засновників музею про домірність українського мистецтва з культурою світової в наш час стає надбанням тисячі людей у багатьох країнаx.
Музеї
|
|
|