|
|
|
Голда Меир
Меир Голда
Незалежна держава Ізраїль могла б не з'явитися, якби не було Голди Меїр. Вона була зосередженою і вольовою жінкою, яка щодня жертвувала своїм життям ради благополуччя єврейської нації.
Голда(Мабовіч) Меїр(Меєрсон) народилася 3 травня 1898 року в Киъві у сім'ї тесляра, яка у 1906р. емігрувала в США та оселилася в Мілуоки. Там вона закінчила педагогічний коледж і викладала у середніх школах. У 1917 р. Меїр одружилася а Морісом Мєєрсоном. Її дитячі спогади про єврейські погроми на Україні, вісті про насильство та масові вбивства євреїв під час громадянської війни в Росії, а також ознайомлення з творами єврейських національних мислителів залишили великий слід в її житті і привели Меїр до сіонізму. Будучи соціалістом, у 1915 вступила в Поалей Цион (організацію рабочих-сионістов). Володіючи ораторським талантом у виступах як на ідиш, так на англійській мові Меїр привернула до себе увагу. У 1921 р. Меїр перебралася в Ерец-ісраель, де разом з чоловіком оселилася у киббуце Мерхавія. Меїр стала брати активну участь у політичному житті країни, а у 1928 р. була обрана секретарем виконкому Мо‘ецет ха-по‘алот (`Рада жінок`, жіночий відділ Хистадрута), у 1928-29 роках вона стала делегатом Американської Сіоністської партії і повернулася у США. У 1929 її обрали делегатом на Всесвітній сіоністський конгрес. А у 1932 р. працювала емісаром в організації Пайонір уїмен. Після повернення у 1934 р. Меїр була узята у виконавський комітет Хистадрута, а потім її призначили главою його політичного відділу. У 1940-і рр. Меїр брала активну участь в боротьбі ішува з мандатною адміністрацією. Коли британська влада заарештували у червні 1946 р. лідерів ішува, Мєїр стала президентом політичного бюро Єврейського агентства.
У січні 1948 р. Меїр поїхала у США за підтримкою американського єврейства у боротьбі ішува за незалежність і проти арабської агресії. за чотири дні до проголошення Незалежності Ізраїлю 10 травня 1948 р. Меїр таємно вирушає у Трансіорданію, для того, щоб переконати короля Абдаллахом ібн Хусейном утриматися від нападу на єврейську державу. Після проголошення Держави Ізраїль у вересні 1948 Меїр була призначена послом у Москві і займала цю посаду до квітня 1949 р. В умовах антисемітської кампанії радянського уряду, що вже відчувалася, прибуття ізраїльських представників викликало відкритий ентузіазм серед радянських євреїв. Під час свята Рош-ха-шана в московській синагоги зібралося близько п'ятдесяти тисяч євреїв, аби побачити Мєїр Голду, теж саме повторилося і в Іом-киппур.
У 1949 р. Меїр була призначена на пост міністра праці. Потім вона займала пост міністра закордонних справ. Меїр стала відомою особою у всьому світі, Вона присвятила своє життя відстоюванню моральної правоти Ізраїлю в його конфлікті з арабськими країнами. Меїр брала активну участь в роботі Організації Об'єднаних Націй; її промови з трибуни ООН дуже часто були центральною подією засідань Генеральної Асамблеї. У 1965 р. Меїр була обрана генеральним секретарем партії Мапай; після Шестиденної війни 1967 р. Меїр активно сприяла об'єднанню партій Мапай, Рафі і Ахдут ха‘авода. Вона була призначена генеральним секретарем об'єднаної Ізраїльської партії праці. Після смерті Льові Ешкола в 1969 партійні фракції її обрали на пост прем'єр-міністра. Меїр очолила уряд, який спирався на широку коаліцію «національної єдності», що склалася напередодні Шестиденної війни. Світ і спокій улюбленої країни були метою Меїр як голови держави. Вона підтримувала боротьбу радянських євреїв за право репатріації на свою історичну батьківщину. У серпні 1970 р. Меїр прийняла американську ініціативу, згідно якої Єгипет повинен припинити «війну на виснаження» у відповідь на зобов'язання Ізраїлю відійти до «безпечних і визначених кордонів», встановленим в ході мирного врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту. Наслідком цього кроку був вихід блоку Гахал з коаліційного уряду. У 1972 р. вийшла в світ книга «Бет аві» («Отчий будинок»), заснована на радіоінтерв'ю Меїр. Не дивлячись на значну перемогу у Війні Судного дня (1973), політичні і військові прорахунки уряду викликали глибокі зміни у настрої суспільства. Хоча після виборів у Кнесет восьмого скликання (31 грудня 1973 р.) Мапай зуміла знов сформувати уряд, на чолі якого стояла Меїр, уряд був вимушений подати у відставку у квітні 1974 р., після публікації звіту комісії Ш. Аграната про причини невдач на початку війни. Меїр відмовилася також від поста лідера партії і пішла з політичної арени. У своєму останньому листі як урядовця вона виразила концепцію виживання з позиції сили і агресії: «Якщо Ізраїль не буде сильним, то не буде миру». Вона могла б сказати: «Якщо жінка слабка та невпевнена, то вона не доб'ється влади»,-і в цьому виразилася сутність енергійної та владної жінки. Діяльність Голди Меїр відмічена Державною премією Ізраїлю (1975 р.). У 1977 – 78 рр. Голда Меїр була почесним президентом Суспільства по дослідженню єврейських общин. Померла Голда Меїр в Єрусалимі 8 грудня 1978. Меїр похована на горі Герцля у Єрусалимі.
|
|
|
