|
|
|
Серж Ліфарь
Сергій Михайлович Лифар  'Добрий геній балету XX століття', видатний танцівник минулого століття, відомий балетмейстер Серж Лифар. Народився у 1905р. в Київі у заможній київській родині чиновника Департаменту водного та лісового господарства Михайла Лифаря і його дружини Софії Марченко - дочки власника старовинного маєтку в Канівському повіті Київської губернії. З дитинства Лифар співав у церковному хорі Софіївського собору, грав на скрипці, а також відвідував клас фортепіано у Київській консерваторії, однак важливим кроком у майбутній кар'єрі стало вступлення у балетну секцію Броніслави Ніженська. Коли Ніженська емігрувала до Парижа вона покликала у свою трупу кращих учнів - серед них був і Лифар. Майбутній балетмейстер Лифар емігрував у Францію, але до кінця життя у своїх думках прагнув на береги Дніпра, на батьківщину свого дитинства та юності. Навіть на своїй могилі на паризькому цвинтарі він заповів написати всього 4 слова 'Serg Lifar de Kiev' - "Серж Лифар з Києва".
Завдяки своїй самовідданій праці і фанатичній пристрасті Серж Лифар дуже швидко перетворився із сором’язливого, зацікавленого юнака у першого соліста "Російського Балету". Піковим у творчому житті артиста став 1929 рік. Саме тоді проявився талант Лифаря-хореографа. Серж очолив балет Паризької опери, сполучивши три функції - головного балетмейстера, хореографа та провідного танцівника .Серж Лифар створив у Парижі інститут хореографії, ввів курс історії та теорії танцю в Сорбоні, був ректором університету танцю і почесним президентом національної ради танцю при ЮНЕСКО.
Проте спогади про рідний Київ до кінця життя не залишали Лифаря. "Навіть прекрасний блискучий Париж не зміг примусити мене, киянина, забути мое широке і велике Дніпро" - говорив він. І навіть тоді, коли Шарль де Голль вручав балетмейстеру Орден Почесного легіону, вже в котрий раз запропонував Лифарю стати громадянином Франції, він відповів: "Я українець і цим пишаюсь". Він так і залишився "особою без громадянства" - не зміг відмовитися від своїх коренів, предків і землі, на якій з'явився на світ. Одного разу Лифар прийшов до Гранд Опери у вишиванці, а потім поділився своєю мрією: "Хочу повернутися в Україну. Проте вдома мене, на жаль, ніхто не знає, а у Франції - забули ". Адже вже тільки після смерті майстра хореографії, його ім'я повернулося на Батьківщину ...
За своє життя Серж Лифар лише один раз відвідував Київ - в 1961 році, це було для нього великим щастям. Після смерті його дружина передала у подарунок Україні найцінніші скарби з його особистої колекції - Орден Почесного легіону, Золоту туфельку прикрашену діамантами, сценічні костюми, скульптурні портрети Сержа. Але найголовніше - в Україну повернувся балет Лифаря - і ось уже десять років Київ є містом, в який з'їжджаються танцюристи і хореографи з усього світу на міжнародний конкурс імені Лифаря та фестиваль "Серж Лифар де ля данс".
|
|
|
