Парк розташований на верхній придніпровській терасі , на перехресті Алеї Героїв Крут ( Дніпровський узвіз ) з вулицею І . Мазепи ( Січневого Повстання ). Площа - 9,5 га . У 1895 році на цьому місці був закладений Аносівський ( Комендантський ) сквер ( від прізвища коменданта Печерської фортеці . З того часу на цій території парк громадського призначення. У 1919 році на нижній терасі парку було влаштовано Братську могилу жерст білогвардійського терору (не зберіглася). Після реконструкції в парку 1957 року споруджено мемореал з Вічної Слави пам`ятником та могилі Невідомого солдата. З того часу у парку було щонайменш дві масштабні реконструкції.
Під час останньої з них (до 55-річчя Перемоги) було розчищено від чагарників та несистемних насаджень нижню терасу парку, розбито партер і доріжки, спроруджено дитячий майданчик, а також збудовано пішохідний місточок від парку до Палацу дитячої та юнацької творчості. Сьогодні парк займає площу 19,4 га , рослинність представлена породами дерев: в`яз, каштан кінський, липа дрібнолиста, глід, клен гостролистий, дуб черешчатий, береза бородавчата, ялина срібляста, горобина плакуча та декоративними породами чагарників.
Пам`ятник встановлено 1957 року у парку Вічної Слави (архітектори А.Мілецький, В.Бакланов, Л.Новіков). Пам`ятник являє собою 27-метровий обеліск, у його підніжжя - могила Невідомого солдата, над якою палає Вічний вогонь (у пост-радянський час вогонь запалюють лише на День Перемоги та інші свята, пов`язані з пам`яттю загиблих в роки війни). Від площі Слави до монументу веде широка алея, обабіч якої - 34 могили воїнів, які загибли у боях за Батьківщину, зокрема, героїв боїв за Київ.
