|
|
|
Церковь Феодосия Печерского
 |
| Адрес: | ул. Ивана Мазепы 32 |
|
Церква Феодосія Печерського
Відвідати це місце варто:
-
Тому що вперше храм на цьому місці був збудований в сивому XI ст.
-
Тому що цей храм присвячений одному з засновників Києво-Печерської лаври – Феодосію Печерському.
-
Тому що сам святий Феодосій подав знак, що тут має з’явитись храм.
-
Тому що легенда, з якою пов’язують створення храму – небезпідставна, є реальні факти, які можуть її підтвердити.
-
Тому що у ризниці церкви було знайдено стародруки XVI ст.
-
Тому що великим благодійником митрополитом Петром Могилою тут свого часу було засновано шпиталь.
-
Тому що, хоча за радянських часів приміщення храму і використовували як архів, все ж у 1920 р. було зареєстровано його церковну парафіяльну громаду.
-
Тому що зараз це діючий храм, який може відвідати кожен.
-
Тому що Ви зможете заново відкрити для себе скромний, але витончений, храм, що залишився у тіні величної Лаври.
-
Тому що невелика церква оточена власною аурою: увійшовши на її замкнений затишний двір забуваєш про всі турботи навколо.
Неподалік від Києво-Печерської лаври знаходиться храм напряму пов’язаний з одним із засновників унікальної святині. Це - церква Феодосія Печерського. Поруч з величними та вражаючими спорудами Лаври ми бачимо храм, який зведений в традиційних кольорах українського бароко. Та він таким був не завжди – вперше його збудували ще в XI ст. Місце обрали не випадково – можна сказати, що сам святий Феодосій вказав на нього, незважаючи на те, що відійшов у інший світ… Дивовижна сила його мощей підказала розміщення церкви його імені.
Це – парафіяльний храм Печерського містечка. Він офіційно не входить до комплексу Києво-Печерської лаври. За легендою, він був зведений на місці, де стались надзвичайні події. Під час перенесення мощей св. Феодосія, одного з засновників Лаври (1091 р.), ченці зупинились перепочити, а раку з мощами cвятого сперли на пень. Саме тоді почали траплятись дивні і чудові речі довкола. Пізніше на цьому місці було вирішено побудувати храм.
Більшість історичних фактів про церкву до XVI ст. – таємниця. Відомо про розміщення під підлогою храму могильника XIV – XV ст. У ризниці церкви було знайдено стародруки XVI ст. У XVII ст. митрополит Петро Могила заснував у ній шпиталь.
До XVI ст. церква була дерев’яною. Пізніше вона була передана стрільцям, які перенесли її у Верхнє місто, залишивши частину фундаменту. Там вона була названа Покровською.
Нова мурована церква була відбудована на місці старої у 1698 – 1700 рр. коштом київського полковника Костянтина Мокієвського. Це – тридольний храм з трьома банями – фасади декоровані у стилі бароко. Особливістю архітектурного рішення цієї церкви можна вважати незвичайно широкий бабинець з хорами у другому ярусі. Планування нової церкви повністю збігається зі старою завдяки залишкам фундаменту. 1805 – 1813 рр. до західного фасаду було прибудовано дзвіницю у стилі ампір, а також вівтар св. Іоанна Воїна.
В XX ст. церква була частково зруйнована під час революційних обстрілів – був збитий півбанок над вівтарною частиною. В 30-ті рр. приміщення церкви використовували для зберігання архівів, хоча 1920 р. радянською владою(!) було зареєстровано церковну парафіяльну громаду. В 1950 – 60 рр. буда проведена реконструкція (архітектор Валентина Корнєєва), також тоді була розібрана дзвіниця храму.
У 1992 р. храм було передано Українській православній церкві Київського патріархату, одночасно заснували підпорядкований йому монастир.
Церкви и Соборы
|
|
|